В Українi наслiдки свiтової фiнансової та iпотечної кризи пiдуть за росiйським або латвiйським сценарiями. Адже є досвiд Росiї, де Центробанк вливає лiквiднiсть у фiнансову систему, i практика Латвiї, де уряд жорстко бореться з iнфляцiєю. Iпотечна криза у США може обiйтися економiцi країни в 422 млрд. дол. за оцiнками експертiв Органiзацiї економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), i до 1 трлн. дол. за даними Мiжнародного валютного фонду (МВФ).  
Колапс фондових ринкiв зазвичай пов’язаний iз панiкою iнвесторiв, що побоюються втратити свої вкладення i продають найменш надiйнi активи, пише Економічна Правда. А зворотний процес, зростання фондових ринкiв, обумовлений ейфорiєю iнвесторiв, що спостерiгають тривалий стабiльний розвиток економiки. Цiни акцiй ростуть, утворюючи “мильнi бульбашки”, що перiодично лопаються, викликаючи рецесiї.

Якщо в Iспанiї й Англiї “бульбашка” поки що не лопнула, то у США вiдбулася звичайна криза надвиробництва у фiнансовому секторi. Почалося з появи “дешевих” грошей у зв’язку зi зниженням Федеральною резервною системою США (ФРС) процентних ставок пiсля теракту 11-го вересня 2001 року.

Спростився доступ до кредитних ресурсiв для позичальникiв, що ранiше не могли одержати кредит (наприклад, безробiтнi). Фiнансовi продукти ускладнилися. Початок кризи поклав ринок облiгацiй по iпотечних позиках subprime-iпотеки - тобто позичальникiв з малими доходами i поганою кредитною iсторiєю.

При iпотечному кредитуваннi пiд заставу об’єкта нерухомостi стали використовуватися дочiрнi компанiї спецiального призначення, що юридично не пов’язанi з органiзатором сек’юритизацiї, i на баланс яких передаються сек’юритизовуванi активи (SPV - вiд англ. special purpose vehicle). Таких компанiй могло бути 3-4.

Одна з цiлей створення SPV - розподiл ризикiв. Представники фiнансового свiту не розпiзнали небезпеки цих iнструментiв. Їм здавалося, що вони забирають ризики зi свого балансу, а в реальностi вони їх накопичували.

Вони не лежали на балансах банкiв, як в Українi (банк видає кредит, вiн знаходиться в нього на балансi, i аудитору видно заборгованiсть i погану зарплату позичальника). В американському випадку банк формував пул кредитiв, сек’юритизував, прокручував, заганяючи у фiнансовий iнструмент, коли кiнцi вже складно знайти. Ситуацiю погiршила економiчна ситуацiя у США. Позичальники subprime стали банкрутувати.

Економiчнi теорiя i практика свiдчать, що уникнути iпотечних криз неможливо, можна тiльки пом’якшити ситуацiю. “У тому, що iпотечна криза у США призвела до такого жалюгiдного становища, винувата багато в чому ФРС. Наприкiнцi 2001 року вона iстотно знизила ставку, пiсля чого в 2002-2003 почалося необґрунтоване збiльшення кiлькостi виданих iпотечних кредитiв i, як результат, почала зростати вартiсть нерухомостi”, - вiдзначає радник голови правлiння ВАТ АБ “Укргазбанк” Олександр Охрiменко.

Вже 2004 року на ринках iпотечного кредитування США склалася неадекватна ситуацiя, але ФРС своїми дiями продовжувала стимулювати рiст iпотеки. Банки стали перед проблемою нарощування видачi кредитiв, адже кiлькiсть потенцiйних позичальникiв iстотно зменшилася через активне кредитування 2002-2003.

Щоб не знижувати темпи нарощування iпотечного кредитування, банки почали свiдомо видавати кредити неплатоспроможним позичальникам, орiєнтуючись не на їхнi доходи, а на динамiку вартостi нерухомостi. 2006 року виникла проблема неякiсних кредитiв.

Однак ФРС замiсть того, щоб монетарними методами загальмувати нарощування нестандартних позик, навмисне утримувала низьку вартiсть грошей з метою стимулювати високi темпи росту ВВП, чим спровокувала iпотечну кризу. Iнвестори були дезiнформованi про реальну вартiсть грошей.

Американський урок для України

України iпотечна криза не торкнулася в силу слабкого розвитку iпотечного кредитування, вiдсутностi ринку похiдних фiнансових iнструментiв i низького рiвня iнтегрованостi української банкiвської системи у свiтову.
Україна не застрахована вiд можливого погiршення якостi портфеля iпотечних кредитiв через гонитву банкiв за часткою ринку, однак такий розвиток подiй, як у США - малоймовiрний, оскiльки в нас не поширений повальний “перепродаж” ризику.

В Українi банки одержали можливiсть емiтувати iпотечнi ЦП з 2006 року - iз вступом у силу закону “Про iпотечнi облiгацiї”. Однак цей ринок слабко розвинений через надмiрну регламентацiю їх випуску та слабку привабливiсть для iнвесторiв.

У нашiй країнi здiйснено два випуски iпотечних облiгацiй за двома рiзними схемами. Вiдповiдно до першої, “внутрiшньої”, “Укргазбанк” розмiстив у березнi 2007 року дебютнi iпотечнi облiгацiї на 50 млн. гривень пiд 10,3% рiчних. У 2007 роцi “Приватбанк” продав портфель iпотечних кредитiв на 180 млн. дол. своїй SPV - Mortgage Loan Finance №1.

На думку деяких аналiтикiв, “класичнi” iпотечнi папери пiсля кризи будуть бiльш привабливi, тому що вони прямо пов’язанi з емiтентом i його iпотечними активами, а свiт нинi наляканий пiрамiдами з SPV.

Швидше за все, найближчим часом українськi банки утримаються вiд сек’юритизацiї iпотечних кредитiв на зовнiшнiх ринках запозичень, хоча, з погляду залучення великих обсягiв коштiв, банкам цiкавi саме вони. Iншою перевагою сек’юритизацiї на зовнiшньому ринку є вiдмежування цiнних паперiв вiд ризикiв, притаманних окремiй країнi, i можливiсть надання паперам високих мiжнародних рейтингiв.

Iпотечнi облiгацiї можуть бути фiнансовим iнструментом пом’якшення наслiдкiв iпотечної кризи у випадку неповернення кредитiв будiвельними компанiями. На вiдмiну вiд класичних кредитiв, iпотечнi облiгацiї мають реальне забезпечення нерухомiстю i є сполучною ланкою мiж ринком iпотечного кредитування i вартiстю нерухомостi.

Однак закордоннi iнвестори почнуть виявляти цiкавiсть до них тiльки наприкiнцi цього або наступного року, а вiтчизнянi, в умовах масового вiдтоку грошей з економiки країни, не готовi вкладати кошти в такi цiннi папери. Якщо за пiдсумками третього кварталу 2008 закордоннi компанiї покажуть позитивну тенденцiю порiвняно з першим кварталом, це стане сигналом для iнвесторiв, що криза вiдступає.

Очiкується, що її наслiдки (зниження цiн на нерухомiсть, зменшення частки iпотечного кредитування в структурi кредитних портфелiв банкiв, стагнацiя ринку будiвництва тощо) буде спостерiгатися як мiнiмум до 2011 року, коли довiра iнвесторiв до цього сегмента ринку повернеться.

Для країн СНД основним наслiдком кризи стало обмеження лiквiдностi i збiльшення вартостi зовнiшнiх запозичень. Однак виявляється це по-рiзному. Так, Центральний банк Росiйської Федерацiї активно кредитує банки, хоча i вiдчуває проблеми.

Вiн використовує свої ресурси лiквiдностi, пропонуючи їх пiд заставу цiнних паперiв. У Росiї нерухомiсть зростає в цiнi. З початку 2008 року житло в столицi подорожчало в середньому на 8-10% (за прогнозами, цього року його зростання досягне 15-20%).

Iнший приклад - Латвiя, де вiдбувається криза на ринку нерухомостi. У цiй країнi уряд цiлеспрямовано займався обмеженням кредитування задля боротьби з iнфляцiєю. За аналогiєю з дiями уряду України, у Латвiї було прийнято рiшення обмежити видачу iпотечних кредитiв, посиливши вимоги до позичальника. Зокрема, мiнiмальний внесок не може бути менше 10%, непiдтвердженi доходи не можуть братися до розгляду.

Через такi дiї кiлькiсть потенцiйних клiєнтiв зменшилася. Вартiсть нерухомостi в цiй країнi за останнiй рiк знизилася на 14%. Погiршилися кредитнi портфелi фiзичних осiб, зменшилися обсяги кредитування в цiлому, сповiльнилося економiчне зростання пiдприємств, що планували свiй розвиток у розрахунку на залучення нових кредитiв.

На думку аналiтикiв БТА Банку, в Українi наслiдки свiтової фiнансової кризи пiдуть за росiйським або латвiйським сценарiями. Адже є досвiд Росiї, де Центробанк вливає лiквiднiсть у фiнансову систему, i практика Латвiї, де уряд жорстко бореться з iнфляцiєю.

Вiдтак, якщо дiї уряду України з обмеження iпотечного кредитування i лiквiдностi не будуть ослабленi, восени можна чекати плавного i стабiльного падiння цiн на нерухомiсть…