Заяви деяких політсил, що лунали перед київськими достроковими виборами, про те, що кожен городянин може отримати десять соток землі, теоретично обґрунтовані.

Теоретично можливо

Якщо мова йде про вирішення земельного питання у Вінниці, то із чиновників міської влади, причетних до земельного розподілу ніхто не заперечує: дійсно, кожен городянин має право на отримання десяти соток приміської землі на ведення житлового будівництва. До того ж, в законодавстві регламентовано, що будівництво має бути саме індивідуальним. Тобто, земельна ділянка має надаватися вінничанам виключно для житлового будівництва. І аж ніяк не для ведення бізнесу, будівництва окремих технічних споруд тощо. Ця норма діє поки земельна ділянка не переходить у власність городянина.
Тільки він завершить приватизацію землі, як зможе займатися і таким будівництвом.

Що каже закон

Заступник голови Держкомзему Володимир Кулінич підтвердив, що мешканці міст мають за чинним законодавством право на отримання земельної ділянки одноразово площею 0,1 га. Право на земельну власність гарантоване Конституцією України кожному її громадянину. Зокрема, і на безоплатну приватизацію землі. Про це чітко написано у статті 116-й Земельного кодексу України. А його 121 стаття дозволяє кожному отримати безоплатно шість ділянок: під будівництво й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (у селах — не більше 0,25 гектара, у селищах — не більше 0,15 гектара, у містах — не більше 0,10 гектара); для ведення особистого селянського господарства (до 2 гектарів); для ведення фермерського господарства (в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території місцевих рад, де знаходиться фермерське господарство); для ведення садівництва (до 0, 12 гектара); для індивідуального дачного будівництва (до 0, 10 гектара); для будівництва індивідуальних гаражів (не більше 0, 01 гектара). Кодекс визначає максимальні норми площі, тобто ділянки можуть бути і меншими. Якщо людина вже користується такою не один рік, то має повне право її приватизувати.
 
Що в реаліях

Як бачимо, законодавчо виділення землі можливе. Інша справа — чи є можливості? Держава задекларувала право, але законодавчо не забезпечила його. І якщо колишні члени сільгосппідприємств ще так чи інакше обізнані, скільки землі було дано на розпаювання, і кожен з них отримав свою частку-пай, то в місті переважна більшість і гадки не має, скільки «вільної» землі є і чи можна її приватизувати, та ще й безоплатно. Суспільство не знає, скільки таких земель у кожному населеному пункті, які їх резерви. Паперова тяганина, ходіння по владних кабінетах, затяжні судові процеси зламали вже не одного бажаючого стати законним власником землі. Часто людям відмовляють, аргументуючи, що такої землі немає.
 
Терміни щодо отримання ділянки

Чинним законодавством такі терміни не передбачені. Поки Конституція гарантує право на землю, поки Земельний кодекс регламентує процедуру безоплатної приватизації і поки в Україні наявні землі, які можуть передаватися у власність громадян, вона триватиме. Однак треба знати, що земельні ресурси обмежені і не відновлюються, а Конституція та закони можуть змінюватись. Тож не можна виключати і несподіваного завершення такої приватизації.

Коментар експерта

Павло Задорожнюк, депутат Вінницької міської ради

- Загальна площа Вінниці становить 60 кв/км. Населення Вінниці за останніми статистичними даними становить 366621 мешканців. Шляхом нескладних математичних підрахунків побачимо, що на кожного мешканця припадає у загальному 163 кв/м міської площі. Це становить трохи менше двох соток землі. Це разом зі шляхами, будівлями, парками, скверами. Тобто, як видно, виконати чинну вимогу законодавства і виділити в натурі 10 соток землі навіть теоретично неможливо. Тут і виникає парадокс: закон декларує право громадянина на землю, а реалії говорять про інше. Як вийти із цієї патової ситуації? Теоретично, можливо три виходи. Перший – законодавчо, у Конституції та інших законах обмежити право громадян на безкоштовне отримання землі. Проте, вважаю, що законодавці навіть при усіх декларованих намірах конституційних змін, навряд чи підуть на те, щоб обмежити права громадян. Другий вихід – приєднати до Вінниці приміські населенні пункти, які фактично знаходяться у межах міста та користуються міською інфраструктурою та комунікаціями. Хоча це значно полегшить навантаження на міську інфраструктуру, але не щодо питання землі для громадян. У цих населених пунктах теж живуть люди, це збільшить чисельність населення. Крім того, земля в межах цих населених пунктів або має сільгосппризначення, або не є такою. Землі сільгосппризначення мають власників. Вони розпайовані. Решта земель все одно не вирішить питання.

Єдиний вихід – збільшення життєвого рівня, щоб кожен міг придбати землю чи іншу нерухомість. І, звичайно, треба якнайшвидше створити муніципальні реєстри вільних земельних ділянок. Щоб процеси виділення землі були публічними і прозорими.

Источник: http://dom.ria.ua/