Голова ради директорiв однiєї з найбiльших девелоперських компанiй “ХХI Столiття” та очiльник ради директорiв Української будiвельної асоцiацiї спрогнозував “Хрещатику”, коли закiнчиться фiнансова та економiчна криза й порадив, як її краще пережити.  
— Ваша компанiя першою публiчно заявила про реструктуризацiю та звiльнення працiвникiв. Нинi це масово вiдбувається чи не на кожному пiдприємствi. Як вам вдалося вiдчути момент?

— У зв’язку з тим, що ми публiчна компанiя, iнтегрована з захiдним, свiтовим ринком i якраз звiдти залучаємо бiльшiсть капiталу, вiдповiдно всi угоди та рiшення пов’язанi з тим, яка ситуацiя складається на свiтовому ринку. Фiнансова криза розпочалася у США, потiм перейшла до Європи. Ми мали ряд переговорiв, пов’язаних iз американськими iнвесторами. Вiдтак, уже в травнi вiдчули ситуацiю. Деякi перемовини, що були на фiнальнiй стадiї, раптом було заморожено. Тодi й стало зрозумiло, що хвиля наближається до нас. Це один момент. Iнший — ми як публiчна структура зобов’язанi за кредиторськими нормами озвучувати можливi ситуацiї. Тому повiдомлення про скорочення адмiнiстративних витрат стало сигналом нашим iнвесторам, що ми готуємося до складного перiоду. Це було позитивно оцiнено закордонними колегами, хоча й негативно прозвучало тут, в Українi. Почалися рiзнi плiтки.

— Про банкрутство?

— Так, тим паче, що паралельно почали падати акцiї. У той момент, на жаль, навiть люди з вищою захiдною освiтою, ставили дурнi запитання на кшталт — “що, ваша компанiя банкрот?” Багато хто чомусь не розумiє, що цiна акцiї нiякого стосунку до активiв не має. Компанiя може торгуватися хоч по долару, маючи значнi активи. Сьогоднi наш один проект коштує значно бiльше, нiж цiлi компанiї. А в нас 43 таких проекти. Для нас головне, що ми першими зреагували на ситуацiю, критика i вигадки — не так важливо. Криза рано чи пiзно мине. Думаю, що “дно” припаде на перiод весни 2009 року. Пiсля цього фiнансовi ринки як Америки, так i Європи почнуть нормалiзуватися. Знадобиться ще пiвроку, аби змiни прийшли i до нас.

— Ранiше ви прогнозували, що “дно” буде восени, отже, термiни трохи змiстилися?

— Криза триває, було б добре, якби вона завершилася восени, адже здається, що гiрше вже нiкуди. Треба розрiзняти фiнансову i економiчну кризу загалом. Фiнансова розпочалася трохи ранiше i вона так само ранiше “фiнiшує”. Але далi “iнiцiативу перехопить” економiчна, зумовлена спадом виробництва i низкою iнших факторiв. Є великi сподiвання, що вона завершиться до кiнця 2009 року. На це насамперед позитивно вплине обрання нового президента США. Проте, думаю, що доки цiна нафти на ринку не впаде до мiнiмуму, криза триватиме. Планка вже опустилася до 40 доларiв. Коли дiйде до 30 — це можна вважати вiдлiком “дна”. Нижче вже нiкуди. Далi все почне потихеньку пiднiматися. Це станеться навеснi, не ранiше.

— Реагуючи на ситуацiю, ви заявляли про можливiсть продажу акцiй компанiї чи частини проектiв iншим iнвесторам. Нинi це актуально чи ви просто заморожуєте проекти?

- Досить часто запитують, чи продаємо ми компанiю. Вона публiчна, вiдкрита i частину акцiй можна купити в будь-який день. Якщо хтось зацiкавлений у цьому, берiть хоч сьогоднi. Але компанiю ми не продаємо. Щодо залучення iнвестицiй — завжди цим займалися i продовжуватимемо. Ми розглядаємо пропозицiї як на рiвнi проекту, так i на рiвнi даної компанiї. Тобто, коли компанiя котувалася на ринку, акцiї продавали на хорошому рiвнi, ми могли спокiйно зробити допемiсiю. Тепер це невигiдно. Простiше будь-який проект продати. Тому ми розглядаємо можливiсть залучення стратегiчного партнера або продажу деяких проектiв.

— Iнвестори якої сфери найбiльше зацiкавленi в продовженнi спiвпрацi?

— В основному — комерцiйна нерухомiсть. Житловою бiльше займаються мiсцевi девелопери, i вона ризикованiша. До прикладу, першим, що постраждало вiд кризи, було житло економкласу. А комерцiйна нерухомiсть — її сьогоднi можна i потрiбно будувати. Якщо нинi почати, то через два роки, коли ситуацiя стабiлiзується, матимеш готовi площi пiд оренду. Це буде потрапляння в десятку. Безумовно, розпочинати будувати — вигiдно. Iнше питання, що фiнансування проектiв теж подорожчало. Сьогоднi практично неможливо залучити кошти.

— Чи впадуть цiни на нерухомiсть?

— У 1998-му теж була криза i теж цiни були високi — до 80 доларiв платили оренду за метр квадратний у комерцiйнiй нерухомостi, наразi планка сягнула 130-ти. Вона, звiсно, може знижуватися, однак, як тiльки ринки вiдновляться, цiна знову стрiмко зросте. Щодо житлової нерухомостi, то 2009 рiк — найкращий для купiвлi житла. Сьогоднi цiна формується лише пiд впливом двох факторiв — попиту та пропозицiї. Найнадiйнiшi вклади — у нерухомiсть.

— Чи пропонували ви антикризовi заходи, як виправити ситуацiю?

— Так, звiсно, вiд Української будiвельної асоцiацiї, яку я очолюю, ми пiдготували законопроект i вже подали його до Верховної Ради. Задача в тому, щоб люди могли купувати нерухомiсть, насамперед через iпотеку. Ставки повиннi бути на рiвнi 13 —14 вiдсоткiв. Мають бути пiльговi кредити. Держава має встановити мораторiй на пiдвищення кредитних ставок та запровадити реструктуризацiю боргiв. Потрiбно будувати житло низької собiвартостi, наприклад, якими ранiше були хрущовки. З iншого боку, потрiбно захистити українського будiвельника та виробника. Запровадити акцизи на iмпортну продукцiю. Давати можливiсть насамперед вiтчизняним компанiям брати участь у тендерах. Iнакше ми вб’ємо нашого забудовника, а вiдповiдно — робочi мiсця та вiдрахування до бюджету. Це потрiбно робити як на мiсцевому рiвнi, так i на державному.

— У Верховнiй Радi обрали спiкера, це стабiлiзує ситуацiю?

— Звичайно. Без спiкера нiхто не може пiдписувати закони. Наш ми вже зареєстрували, i важливо те, що всi фракцiї пiдтримують. Радує, що нинi нiхто не дивиться, хто пише закон, важливо, щоб це було по сутi та дiєво. Якщо закон ухвалять — це частково стабiлiзує ситуацiю. Якщо держава не втрутиться, навiть добросовiсний забудовник може опинитися у ситуацiї “Елiти-центру”. Тобто вiн не вiдмовиться вiд своїх зобов’язань, але може потрапити в ситуацiю соцiального накалу. Цього треба уникнути, тому що найстрашнiше в нашiй справi — це панiка та створення недовiри мiж iнвесторами та забудовниками.

— Порiвняно з регiонами, який вигляд має ситуацiя в Києвi?

- У регiонах трошки гiрше, бо в столицi навiть, якщо цiна падає, то залишається бiльше можливостей щодо платоспроможного покупця, у регiонах цього немає.

— Пiдготовка до Євро-2012 опинилася пiд загрозою?

— Не думаю, що пiд значною загрозою. Добре йдуть справи у Харковi, по повнiй програмi будують у столицi, вибрали пiдрядникiв у Львовi. У першу чергу треба зробити стадiони. Звiсно, пiдготувати всю iнфраструктуру ми не встигнемо, криза вплинула, але всi об’єктивно поставляться до цього. На жаль, часто нормальнi проекти полiтизують. Це не дає змоги чиновникам займатися справами. Метушня у владi, в першу чергу в мiжнароднiй площинi, дуже негативно впливає на нашу репутацiю. Iнвестори переживають за нашу полiтичну нестабiльнiсть. Це вiдлякує.

— Усi бачать лише мiнуси ситуацiї, що склалася, а чи є в нiй плюси?

— Один i найголовнiший — люди навчаться цiнувати та планувати власнi бюджети. Доки ми не знаємо, що таке погано, не знатимемо, що таке добре. Криза дасть нам можливiсть дiставати задоволення вiд благ, якi маємо. Це добре розумiють люди, якi пережили кризу розвалу Радянського Союзу. Криза також дає нам можливiсть i час, щоб осмислити, чого ми досягли i створити новi плани.

Компания "SV Development"